Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Зображення
                                                        День вишиванки в Україні відзначають в третій четвер травня (20.05) У культурі будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка. День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції "Всесвітній день вишиванки" і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень. До нього приєдналася українська діаспора по всьому світу,...
Докладніше
Зображення
  20 лютого вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні. Тих, хто віддав життя за ідеали свободи, демократії та європейського вибору. Небесна Сотня - це 107 загиблих мирних протестувальників, учасників Революції Гідності та активістів Майдану 2013-2014 року. В Заліщицькій міській бібліотеці відбувся історичний хроноскоп "Небесна сотня: вони загинули за Україну". Захід підготували здобувачі освіти гуртка "Художнє слово" Будинку дитячої та юнацької творчості Заліщицької міської ради. Розповіли про трагічні події лютого 2014 року . З історичними матеріалами про Героїв-наддністрянців Небесної Сотні ознайомила присутніх бібліограф міської бібліотеки Оксана Дяків. Лунали патріотичні пісні, хореографічні композиції . Війна триває і наші безстрашні герої продовжують боротися за ідеали свободи, справедливості та незалежності, щоб ми могли жити в мирній, вільній державі. "Господи, я стану на коліна, Постом душу знову окроплю. Молю Тебе, молю за Україну, Помилуй край...
Докладніше
Зображення
17 травня - День пам’яті жертв політичних репресій - Жорна! Бачиш, Оксанко: це просто жорна. Камінні і маленькі. В тридцять другому дідо мій зумів сховати два мішки зерна за селом. А жорна в хаті були. Їх тоді т ак і не знайшли мисливці за п`ятьма колосками. Бачили, що всі живі. Півсела в зимі вже від голоду померли, а мої живі всі були. Тільки прабаба, мама дідова, на покуті лежала в одежі празниковій і вмирала тяжко. І все ніяк не могла Богові душу віддати. А мисливці ходили двором. Ходили зі щупами, протикали ними мерзлу землю, долівку глиняну в хаті, як орли хижі поклювали. Діда до сільради водили на допити, до району возили. Дід лише руками покаліченими розводив. « Не знаю чим живемо, панове комуністи. Самі бачите – немає нічого. Божим духом тримаємось.» Діда били і відпускали. Він приходив додому, баба просто в дворі коло криниці змивала з нього кров і запирала в холодний воді одежу. А дід ішов до хати, падав перед покутям, хрестився до ікон пучками, перелам...
Докладніше