Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Дані науково-демографічної експертизи вказують на те, що загальна кількість людських жертв від Голодомору-геноциду 1932–33 років становить близько 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених перевищують 6 мільйонів.

                              

27 листопада вшановуємо пам`ять померлих від голоду    

            

Символи скорботи.

Чорні лелеки.

  О 16.00 на території країни приспускають державні прапори, відбувається загальнонаціональна хвилина мовчання.  Люди щорічно підтримують акцію "Запали Свічку пам'яті".

На тих могилах не горіла свічка.

Ніхто не голосив - не було сили.

Лежать в землі Іванки і Марічки.

Їм, наче птахам, обрубали крила.

Опухлі з голоду, самі того не знали,

За що вготована така нещасна доля.

Знесилені, з надією шукали

Хоча б олне зернятко серед поля.

Чи, може, десь незірваний спориш,

Що весело колись так ніжив ноги.

Насіння з липи їм дісталось лиш.

Оце і все, що випросили в Бога.

А смерть регоче у хатах пустих,

Лиш чорний смуток бродить за дверима.

І спить в могилах, безіменних тих,

Змордована моя свята Вкраїна.

Давайте ж бо запалимо свічу

За тих, хто настраждавсь по самі вінця.

Я, як і ви, хвилину помовчу,

Згадаю грішних рідних українців.

Ольга Дриль