Гімназійний гуртожиток

        Останнього дзвоника дзвін малиновий...  Останній дзвоник - не тільки прощання. Це  і зустріч.  Зустріч із невідомим іще майбутнім.  “Дін-дон!” - перший дзвоник, звідти, з дорослого Життя. Сигнал закінчення дитинства, від якого на мить стає сумно навіть тому,  хто понад усе мріяв подорослішати...  Останній дзвоник - це фініш.   Прощання зі школою -  Берегинею.   Останній дзвоник - це спогади.   Про хлопчика з паралельного класу. Про однокласника з третьої парти. Про п'ятірки та дванадцятки, отримані у цих стінах. Про уроки життя, що припали на ці  роки...   Останній дзвоник - це перевал .  Де незабаром одинадцятикласники почуватимуться тут гостями.  А сьогодні вони господарі цього свята.  Вся увага їм. Учорашні діти завтра стануть дорослими, а сьогодні вони - випускники...  Останній дзвоник - це старт.  Бачимо, якими є зараз. Не знаємо, якими станемо.  "Ще не рушив життєвий потяг. Та пасажири вже вибирають місця... " Останній дзвоник - останнє нагадування,  що час

Незвичайні літні канікули2022 . Як уберегтися дітям під час  війни.

  Правила  поведінки  в умовах надзвичайних           ситуації воєнного характеру Необхідно : ·       *   зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації; ·      *  не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією; ·     *  завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо); ·     *  знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях; ·   *  при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та над

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами   1. Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.         Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку. Про знайдені вибухонебезп

  День Героїв   або   Свято Героїв  — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів   Київської Русі ,   козаків   Гетьманської Доби ,   гайдамаків ,   опришків ,   січових стрільців , вояків   Армії УНР ,   ОУН ,   УПА , а також героїв   Небесної сотні   та сучасної   російсько-української війни . День Героїв — це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації. В сучасному вигляді відзначається  23 травня , але святкові та пам'ятні заходи проходять весь тиждень, на який припадає свято. Для зручності та якомога більшої участі, масові заходи, почасти, відбуваються в п'ятницю, суботу та неділю, що настає після свята.  Історія  У  1941  році Другий Великий Збір  Організації Українських Націоналістів  постановив щороку  23 травня  святкувати День Героїв. Св

День Європи 2022 Щороку у третю суботу травня Україна відзначає День Європи . Нині для українців цей день набув особливого значення, адже нашу країну та ЄС єднають не лише спільні цінності, історія та культура. Наразі, країни, які раніше були просто сусідами, стали для нас насправді близькими друзями, помічниками та для багатьох –  прихистком та порятунком від російської агресії. Водночас українські воїни стали для європейців міцним щитом, який боронить фактично всю Європу від агресивних імперських амбіцій кремля. Українці тепер – приклад мужності, незламності та героїзму, а також єдності. Довідково.   Рада Європи це свято відзначає 5 травня, 9-го – Європейський Союз  як річницю проголошення плану виходу Європи з післявоєнної кризи міністром закордонних справ Франції Робер Шуманом 9 травня 1950 року, відомої також, як Декларація Шумана. Перше визнання Дня Європи відбулось у Раді Європи у 1964 році. Пізніше Європейський Союз започаткував свій власний Європейський день на відзначення де

                                                                                               "Жива "вишиванка   ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ - 19 травня . День української вишиванки 2022 - свято, яке українці зустрічають щороку. Це  урочистий день для кожної людини у нашій країні. Вперше це свято відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам прийти на заняття у вишитих сорочках. Ініціативу підтримали і викладачі, і студенти всього навчального закладу. Кілька років свято відзначалося тільки в стінах університету, а потім ця традиція поширилася і по інших містах України . День української вишиванки не має постійної дати - щорічно він відзначається в третій тиждень травня. 

                                                            Тиждень вишииванки.                  До Дня вишиванки у Заліщицькій державній гімназії почали готуватися заздалегідь. Для дітей з числа переміщених осіб психологом Іриною Гарвасюк, педагогом-організатором Юлією Тютюнник та вихователем гімназії Лесею Гаджамурою проводилися різноманітні заходи й активності: складалися ребуси й кросворди; вирізалися й розмальовувалися орнаменти; проводилися заняття, на яких діти вчили українські прислів'я; відгадувалися області, яким притаманні ті чи інші стилі вишивки.  "Жива" вишиванка