21.05.2020

 

        ДЕНЬ ВИШИВАНКИ - ДЕНЬ РОДОВОДУ .

День Вишиванки завжди був яскравим, життєдайним та улюбленим святом мільйонів українців.
Сподіваємося, і цього року разом з вами ми зможемо зберегти красиву традицію, відповідальну місію великим українством одягати вишиті сорочки третього четверга травня в знак єдності та підтримки одне одного.

Щороку цього дня вся Україна, а також кожен куток планети, де живуть українці, перетворювались на фантастичну красу. Згадаймо школярів у вишиванках, підприємства та офіси - океан радісних фото. Згадаймо наших захисників, які одягають вишиті сорочки і вірять, що вони захистять від куль. Згадаймо себе і той піднесений внутрішній стан, коли йдеш вулицею, і тобі посміхаються незнайомі люди лишень тому, що вони теж у вишитих сорочках.

День Вишиванки - це унікальний, потужний, колективний нАстрій і настрІй.

Цього року все буде по-іншому. Ми як засновники свята не проводитимемо масових заходів, а також дотримуватимемось всіх медичних рекомендацій на період пандемії. Разом з тим вважаємо, що українцям в такий кризовий період особливо потрібні позитивні емоції, натхнення, налаштування на добрі думки. Саме тому цьогоріч плануємо безліч онлайн акцій, про які повідомимо згодом, а вас закликаємо одягнути вишиванки за будь-яких умовах: вдома, якщо карантин триватиме, або на роботі в посткарантинний період.

День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу. Пандемія дала можливість зупинитись та осмислити, що насправді важливо - турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного.

Закликаємо кожного присвятити карантинний період дослідженню власного роду. Формування дерева роду - не тільки захоплива справа, це - вкрай важлива складова повернення історичної пам’яті цілого народу. Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів. Разом з тим, ви відшукаєте у своїх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових - родичів, які насправді були героями свого часу.

Також День Вишиванки - День Родоводу присвячуємо видатним українським родинам, кілька поколінь котрих робили значний внесок у розбудову української державності, культури, науки. Таким чином прагнемо заповнити пустку в інформаційному просторі і привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна.

#живапамять

Бережімо Україну і себе.

https://www.facebook.com/vsesvitniydenvyshyvanky/videos/1593369030840004/

Цьогоріч гасло свята – "День ВИШИВАНКИ – ДЕНЬ РОДОВОДУ", тому, як і анонсували, віднині розпочинаємо освітній проєкт "Видатні українські родини".
Це - серія постерів про родини, які стали фундаментом української нації, держави, культури, науки.

Друзі! За цим посиланням https://bit.ly/2xf0cWO можна скачати в гарній якості для друку афіші та шаблон дерева роду для створення свого. Чудове заняття для батьків та дітей на карантині. Публікуйте з хештегами #живапамять
#деньвишиванкиденьродоводу

         Проект "ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ РОДИНИ".

Родина Миколи Лисенка багата на нащадків, талановитих музикантів у кількох поколіннях.

Микола Лисенко є засновником української національної музики. До найвідоміших творів композитора належать «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер». Опери «Тарас Бульба» «Наталка Полтавка» відомі без перебільшення в усьому світі. Візитівками української музичної культури у світі до сьогодні є аранжування композитором народної музики як для хору, так і для голосу та фортепіано.

Родина Лесі Українки, мабуть, найвідоміша з усіх родин, чиє дерево зростало з любові до мови, культури, зокрема, до культури вишитого одягу в середовищі української аристократії та інтелігенції. Мати Лесі Українка – Ольга Петрівна Косач (Олена Пчілка) – перша жінка-академік; вона авторка першої ґрунтовної наукової роботи з української орнаментики "Украинский народный орнамент: вышивки ткани, писанки" (1876) Всі доньки Ольги Петрівни вишивали. І дарунки у вигляді вишитих сорочок, рушників, вишитих дітьми закладинок в книжку, дитячих сорочечок-льоль та тендітних жіночих аксесуарів вважалось звичайною справою.

Іван Франко – один із найвидатніших представників українського народу.

Обдарований письменник і перекладач, багатогранний учений й активний політик, він є рідкісним у світовому контексті й унікальним в українській історії прикладом людини, яка завдяки своєму таланту та невтомній праці стала генієм, оскільки реалізувала свій потенціал в багатьох галузях культури.

Рід Івана Франка походить від Якова-коваля. «На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить огонь. Невеличке огнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі. Се огонь у кузні мойого батька», – згадує письменник. І цей пломінь пам’яті роду-походження він зберігав упродовж усього життя та передав своїм нащадкам. Спомин про отчий дім, дитинство, про батька й матір асоціювалися також і з мовою та вишиваною сорочкою. Бо для Івана Франка вишиванка стала символом його національної ідентичності і не зраджував їй ніколи. Водночас чоловічу вишивану сорочку, цей елемент українського національного строю, письменник носив з європейським костюмом. І це був новаторський підхід до трансформації образу українського інтелігента, в якому поєднувалися прадавня українська традиція і модерні запити нової епохи.

Франкові діти: Андрій, Тарас, Петро та Ганна – були високоосвіченими, багатогранними особистостями, з успадкованими здібностями та високими досягненнями. Та для всіх Франчат (так їх називали друзі родини) вишиванка була не просто красивим аксесуаром. Для них, розкиданих по світу, це означало не лише зберігати вірність традиціям свого народу, а й зберігати вірність Батькові. Це визначало їхню приналежність до великого роду – роду Франка.

    Приєднуйтеся до флешмобу у вишиванках!!!