Сьогодні українці в усьому світі святкують День вишиванки. Вишитий візерунок на сорочці настільки глибоко увійшов у життя і побут кожного українця, що нині просто неможливо уявити наш народ без цього національного атрибуту.

Концепт вишиванки існує ще з часів Трипільської культури. Згодом його перейняли скіфи, а за ними і слов’янські племена. Традиційно сорочку виготовляють з льону, потім майстерно оздоблюють візерунками з кольорових ниток, пізніше популярним матеріалом також став бісер.

У кольорі та формі орнаменту закладено глибинний зміст. Так, наприклад, комбінація чорного і червоного означають силу рідної землі та життєдайну енергію сонця, білий колір символізує світло та смиренність, синій – холод і воду, жовтий – свободу і щастя, зелений – злагоду і процвітання.

Вишиванка – це більше, ніж предмет одягу. В українській культурі це символ вірності: згідно з прадавніми традиціями дівчина мусила власноруч вишити нареченому вишиванку, а прати вишиванку чоловіка дозволялося тільки коханій жінці.

Від часів появи письменника і поета Івана Франка у інтелектуальних колах у вишитій сорочці, вишиванка стала ознакою національної ідентичності. Зараз у новітній інтерпретації вона продовжує своє життя в Україні та за її межами, а її цінність тільки зростає – в більшості сімей вишиванку досі дбайливо передають як спадок із покоління в покоління.

Сьогодні деякі традиції вже, на жаль, відійшли, однак і зараз за орнаментом, за використаними кольорами, за кроєм сорочки можна дізнатися, з якого регіону вишиванка походить, який зміст у неї закладено.

З нагоди свята плануємо у наших наступних постах ознайомити вас з найбільш популярними вишиванками і спільно з вами здійснити віртуальну подорож регіонами України.

Тож вдягаймо вишиванку і долучаймося до національного свята!

7 цікавих фактів про вишивку, яких ви не знали:

1. Вишивати – це дійсно давня українська традиція. Археологічні дослідження та свідоцтва науковців говорять про те, що вишивка як окремий вид мистецтва на території сучасної України відома з VI століття.

2. В національному музеї Івана Гончара, де зібрані зразки вишивки із різних куточків нашої держави, підсумували: існує понад 250 швів, які базуються на 20-ти видах техніки вишивання. Найпопулярнішими є мережання, низь, настилування (гладь). Популярна сьогодні вишивка хрестиком прийшла в Україну з Європи лише в другій половині ХХ ст.

3. Узори вишивки можна поділити на три великі групи: геометричні, рослинні і тваринні (зооморфні) орнаменти. Рослинні традиційно вишивали на жіночому вишитому одязі, геометричні – на чоловічому. Єдиний рослинній орнамент, який міг прикрашати чоловічу вишиту сорочку, – листя дуба – символ сили і мужності.

4. Орнаментом, який однаково підходить всім, і дорослим, і дітям, є восьмикутна зірка. Вона символізує сонце, образ Творця, єдиного духовного початку всього живого.

5. Довгий час вишивка була своєрідною візиткою людини. По багатстві орнаменту і використаним кольорам можна було дізнатися про її вік, сімейний стан, соціальний статус. Наприклад, сорочку із вишитими квітами носили тільки молоді дівчата. Заміжні жінки вишивали узори з плодами і ягодами калини, що означало дітей. В останні роки вишивка виконує більше декоративну функцію.

6. Багато вишиті манжети, горловина і низ сорочки – не данина моді. В давнину люди вірили, що через ці місця, де одежа перестає прикривати тіло, до них може підступитися зло. Щедрою вишивкою узорів з оберегами матері і кохані намагалися захистити своїх близьких.

7. Колір сорочки та узору також має значення. Білий – символ світла і чистоти; червоний – любов, кров, вогонь; синій – колір води, а жовтий – символ сонця. Лише до чорного наші прадіди ставилися по різному. В одних регіонах його вважали кольором смерті і або не вишивали на сорочках взагалі, або носили у поважному віці. В інших, навпаки, асоціювали чорний колір із землею, а значить щедрим врожаєм і багатством.

Сьогодні в Україні відзначають День вишиванки. Його традиційно святкують у третій четвер травня. Національна вишиванка несе у собі силу та енергетику наших предків. І це не випадково. Цей національний одяг створювався особливим чином, і у його візерунках зашифровані символи і послання від наших прадідів, які до цього часу не втратили свого сакрального значення. Для тих, хто носить це вбрання або має намір придбати, кому цікаві національні традиції та історія, ми розповімо деякі факти про національну українську вишиванку.

1. Чи знаєте ви, коли з’явилася традиція української вишивки? Завдяки результатам археологічних розкопок і свідоцтвам мандрівників, які дійшли до нас, можна стверджувати, що народне мистецтво у вигляді української вишиванки на території нашої країни існує з VI століття. З момента винайдення української вишивки пройшло стільки сторічь, стільки подій, стільки змін. Від коней до космічних кораблів, від свічки до електростанції. Сучасні технології іноді здаються просто за межами можливого. Не дивлячись на всі зміни, неймовірний прогрес, українська вишивка не лише продовжує жити і нести культуру і традиції наших предків, але й така ж актуальна, як і багато століть тому.

2. Традиційно вишиванки шили із білої тканини або нефарбованого полотна, яке має сіруватий або кремовий відтінок. Досі біла вишиванка і модель з нефарбованого полотна користується найбільшою популярністю. Білий колір – символ чистоти, здоров’я, символ початку і гармонії, адже цей колір містить у собі весь спектр кольорів. Він підходить усім, незалежно від віку. Біла вишиванка виглядає завжди ошатно, чудово гармонує з будь-яким одягом. Зі спідницею – для свята, з джинсами – у будні. Моделі з нефарбованого полотна виглядають більш натуральними, вони нагадують одяг наших предків.

3. Раніше існувала традиція носити чорні вишиванки, якщо людина відчувала печаль, це був символ песимізму, незадоволеності. Раніше вишиті сорочки чорного кольору носили, переважно, чоловіки, але зараз чорні моделі носять і жінки. Особливо гарно виглядає, якщо у тон яскравому червоному візерунку підібрати відповідну помаду.

4. Жінки середнього та похилого віку, які вже не планували мати дітей, одягали вишиванки синього кольору. Цей колір також носили дівчатка, яким було ще далеко до заміжжя. Молоді дівчата та панянки на виданні одягали вишиванки ніжно-блакитного, небесного кольору. Блакитна вишиванка досить рідкісна. Незалежно від віку, рекомендуємо придбати модель такого кольору, адже вона виглядає ніжно та витончено. Блакитний колір – символ умиротворення та спокою, яких часом так не вистачає у сучасному житті, де всі кудись поспішають. А про те, що у XIX столітті їх носили лише молоді дівчата, мало хто знає, та це і не настільки важливо.

5. Існує багато варіантів вишивки, але усі візерунки поділяються на три основні групи: геометричні або абстрактні, рослинні та тваринні. Геометричні – найбільш розповсюджені (ромби, хрести, лінії, зигзаги). Ці елементи сплітаються у візерунки, які містять у собі таємні символи, пов’язані зі слов’янською міфологією. Рослинні візерунки, як і тваринні, передують існуючі у природі форми, значення яких пов’язані з конкретним зображенням. Ці візерунки не тільки красиві і гармонійні, вони несуть у собі зашифровані символи, які мають особливі якості. Деякі працюють як оберіг, деякі – привертають любов, успіх, щастя.

6. Однокольорові візерунки на вишиванці, білим по білому, розповсюджені, переважно, на Полтавщині та у деяких районах Чернігівщини. Можна зустріти варіанти, коли візерунок обрамляють чорними або синіми полосками. Такі варіанти вишивки виглядають витончено та аристократично. Подібне вишукане вбрання підходить для будь-якої нагоди.

7. Першу сорочку новонародженому малюку шили з ношеного батьківського одягу. Люди вірили, що у ньому зберігалася батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту та хвороб. Причому, дівчатам робили сорочку із речей матері, а хлопчикам – батька. Перші візерунки-обереги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком – символом родючості, який у майбутньому мав захистити від безпліддя. На хлопчика одягали сорочку, вишиту синім та зеленим, захищаючи від природних стихій та травм.

8. Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав кохання та пристрасть, чорний – втрату та тугу, білий – невинність і чистоту, жовтий – радість та надію, синій – воду, небо, спокій та жіночий початок.

9. У Київській області в орнаментах вишиванки використовують поєднання рослинних та геометричних візерунків. Найбільш часто присутні ромби, квадрати, виноградна лоза, комбінації з шишок. Колір вишивки, переважно, червоний із білим. Щоб підкреслити візерунок, використовують чорні нитки. Багате застосування візерунків і гармонійне поєднання кольорів роблять такі вишиванки виразними та яскравими.

10. Згадайте, яким зображений на 20-гривневій купюрі відомий письменник і поет Іван Франко: в піджаку і вишиванці. Багато хто по праву вважає, що саме він першим задав тон в українській сучасній моді одягати під строгий костюм вишиту сорочку. Виходець із села, Франко вже ніяк не хотів приміряти на себе «мученицького» одягу. Навпаки він прагнув відповідати міркам і смакам тодішньої успішної і освіченої публіки – одягався елегантно. Наприклад, в сюртук, пошитий на німецький манер, але від всіх інших відрізнявся тим, що обов’язково одягав вишиванку.

Напевно, кожен українець – маленький і дорослий – має у своєму гардеробі хоч одну вишиванку. Ми одягаємо цю особливу сорочку на свята та в будні, відчуваючи незвичайну красу, зв’язок із нашою країною та її народом.