Останнього дзвоника дзвін малиновий... 

Останній дзвоник - не тільки прощання. Це  і зустріч. 

Зустріч із невідомим іще майбутнім.

 “Дін-дон!” - перший дзвоник, звідти, з дорослого Життя. Сигнал закінчення дитинства, від якого на мить стає сумно навіть тому,  хто понад усе мріяв подорослішати... 

Останній дзвоник - це фініш. 

Прощання зі школою - Берегинею.

 

Останній дзвоник - це спогади. 

Про хлопчика з паралельного класу. Про однокласника з третьої парти. Про п'ятірки та дванадцятки, отримані у цих стінах. Про уроки життя, що припали на ці  роки...

 

Останній дзвоник - це перевал . 

Де незабаром одинадцятикласники почуватимуться тут гостями.

 А сьогодні вони господарі цього свята. 

Вся увага їм. Учорашні діти завтра стануть дорослими, а сьогодні вони - випускники... 

Останній дзвоник - це старт. 

Бачимо, якими є зараз. Не знаємо, якими станемо. 

"Ще не рушив життєвий потяг. Та пасажири вже вибирають місця... "

Останній дзвоник - останнє нагадування,

 що час іспиту не за горами.

 Перше запрошення на головний екзамен - життя. 

Останній дзвоник - то радісний смуток...