1859 рік вважають роком започаткування волонтерського руху . Саме  тоді було  створено Міжнародний комітет Червоного Хреста, організацію, яка працювала на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу полоненим та пораненим.

В Україні також існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, доброчинцями, добровольцями. А з кінця XX століття – волонтерами.

Сьогодні послуги волонтерів потрібні для розв’язання проблем у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та виховання, охорони довкілля, спорту і туризму, культури та молодіжного руху, прaвозaхисної діяльності.

  Девізом волонтерів усього світу є: Зрозуміти! Допомогти! Підтримати!

                                            Як сьогодні в житті важливо

Доброту понести у світ.

І з людьми тоді стане диво,

Бо відчують любові цвіт.

 Зрозуміють, що комусь треба,

Їхнє слово і дотик рук.

І душа підійметься в небо,

І не буде ні сліз, ні мук.

 Бо душа, як дитя зрадіє,

Що навколо любов, теплінь…

Доброта всіх зцілити вміє,

Гіркоти не додасть й полинь —

 Розіллє аромат приємно

І щасливою зробить мить…

Тож любімо усі взаємно,

Бо любити — це значить жить.

 Доброту несімо, мов сонце,

І ділімося нею весь час.

Бо ж колись і у ваше віконце

Вона вернеться в самий раз.

 

 Волонтером може бути кожен, хто має добре серце, не байдужий  до чужого горя, бажає працювати без винагороди.

  В Україні волонтерство запрацювало з новою силою під час революції Гідності, бойових дій на Сході та особливо сьогодні в час повномасштабної війни. За тисячами військових на фронті стоїть армія волонтерів, яка забезпечує бійців практично всім: медикаментами, одягом, військовим спорядженням.